Девід Шпергель (David N. Spergel), американський астрофізик, космолог, професор Прінстонського університету і Президент фонду імені Саймонса (Simons Foundation) 8 серпня відвідав Астрономічну обсерваторію університету. Він був провідним теоретиком у проекті Космічної обсерваторії “Картограф мікрохвильової анізотропії імені Вілкінсона (Wilkinson Microwave Anisotropy Map, WMAP), призначеного для вимірювання флюктуацій температури реліктового випромінювання. Ця обсерваторія впродовж дев’яти років сканувала небо роздільною здатністю у 20 дугових мінут і вперше побудувала карту флюктуацій температури реліктового випромінювання всього неба. Результати цього проекту стали проривними в космології — уже другий випуск даних спостережень за 3 роки спостережень започаткував еру точністної космології. Науковці проекту стали одними з найбільш цитованих науковців світу. За даними наукометричної бази Scopus його праці процитовані у 75,670 джерелах, а за даними спеціалізованої бази фізика/астрофізика ADS (https://ui.adsabs.harvard.edu/) — у 101,577 джерелах. Його індекс Гірша за цими базами даних 104 і 122 відповідно. Він нагороджений багатьма науковими відзнаками, серед яких премія Шао (2010), премія Денні Гайдемана з астрофізики (2015), премія Грубера з космології (2015) та премія з фундаментальної фізики (2018), яка є найбільшою у науковому світі. У даний час займається дослідженнями темної матерії та моделюванням апаратури для пошуку екзопланет. Співробітники Астрономічної обсерваторії знають його праці та цитують у своїх. Крім цього, Девід Шпергель з 2019 року є президентом фонду Саймонса, одного з найбільшого американських фондів підтримки американських і світових вчених. Зокрема, фонд Саймонса опікується сайтом arxiv.org, відомого кожному фізику та астроному, а в останні роки фінансує також і деяких українських вчених.
Девід Шпергель перебував у Львові як лектор літньої школи з науки про дані (6-12 серпня 2023 р.), організованої Українським католицьким університетом за підтримки фонду Саймонса та Національної Академії Наук США. Іншою метою цього приїзду до Львова є пошук контактів для більшої підтримки української науки в подальшому. Науковці обсерваторії, а також учасники школи з інших міст України, які долучилися до цього візиту, обговорили шляхи і можливості співпраці. Зокрема вчені Університету розказали йому про свої останні дослідження в царині космології та великомасштабної структури Всесвіту. Як виявилось, навіть Атлантичний океан між українськими та американськими вченими не заважає їм мати багато спільного. Так, під керівництвом директора, команда Обсерваторії вже багато років використовує математичні методи Марківських ланцюжків Монте Карло (MCMC), лекцію про які прочитав Девід. Також, під час школи в працівників Обсерваторії зародилась ідея для наукової роботи із використанням одного з проектів, над яким працювала команда професора Шпергеля в Прінстоні, а саме, набору багаточастинкових великомашстабних симуляцій Всесвіту CAMELS. В свою чергу, Девід ознайомився із новітніми методами в області топологічного аналізу даних, які українські вчені застосовують до вивчення великомасштабної структури Всесвіту. Крім цього, науковці розповіли про заснування та історію найстаршої астрономічної обсерваторії в Україні, а також про львівські наукові школи, і зокрема — про математичну, відвідавши також Шотландське кафе — історичне місце для цієї школи.
Професор Шпергель розповів про своє бачення можливої міжнародної та американської допомоги українським вченим та астрономам і астрофізикам зокрема. Так, він розказав про можливість поділитись новітніми науковими даними із майбутніх спостережень телескопу Обсерваторії імені Віри Рубін, припустив, що можливе грантове фінансування хмарних обчислень українських вчених і розказав про новий спільний проект із НФДУ та міжнародними партнерами по грантовій підтримці українських вчених (IMPRESS-U).
Девід Шпергель також розповів, що його дідусь народився в Ланьцуті, що в Надсянні, Польща, і він планує ще побувати там. Тому, свій приїзд в Україну він назвав в деякому сенсі поверненням до коренів…
