Національне надбання України

“Науково-дослідний комплекс апаратури для вивчення штучних небесних тіл ближнього космосу астрономічної обсерваторії Львівського національного університету імені Івана Франка”
включено до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 № 1345-р.

Виконання робіт зі збереження та забезпечення належного функціонування наукового об’єкта, що становить національне надбання проводяться згідно договору з МОН № Н/148-2009 від 20.04.2015 р., науковий керівник теми чл.-кор. НАНУ, проф., д-р фіз.-мат. наук Новосядлий Б.С., виконавці – колектив відділу практичної астрономії та фізики ближнього космосу.

До складу наукового об’єкта входять:
Науково-дослідний комплекс апаратури призначений для проведення віддалемірних, фотометричних, поляриметричних та позиційних спостережень штучних супутників Землі. В Україні він єдиний може здійснювати синхронні спостереження супутників переліченими методами з високою точністю: до 100 мм похибки у відстані, до 0m.01 – у фотометричній величині, до 1″ – у положенні в екваторіальній системі координат. На об’єкті проводяться дослідження за міжнародними та національними програмами:

• Лазерна локація супутників у Міжнародній мережі ILRS (International Laser Ranging Service).
• Спостереження за активними КА з метою підвищення обороноздатності держави в інтересах НЦУВКЗ ДКАУ та ЗСУ.
• Здійснення оптичних спостережень штучних супутників та космічного сміття в рамках участі в Українській мережі оптичних станцій дослідження навколоземного космічного простору (УМОС).

Використання об’єкта

2021 рік
Проведено позиційні та фотометричні спостереження вибраних КА в рамках діяльності УМОС: координатні спостереження 111 низькоорбітальних супутників; фотометрія ГС супутників серії Thor та Intelsat у фільтрах BVRI.

2020 рік
Проведено позиційні та фотометричні спостереження вибраних КА в рамках діяльності УМОС. Фотометрія низькоорбітальних супутників із прецизійною реєстрацією блиску. Фотометрія останніх ступенів ракет-носіїв у співпраці із ДКАУ в рамках міжнародного проєкту IADC.

2019 рік
Проведено позиційні та фотометричні спостереження вибраних КА в рамках діяльності УМОС. Також проведено спостереження активних ШСЗ військового та подвійного призначення в рамках тестування спроможностей комплексу в інтересах ГШ ЗСУ.

2018 рік
Позиційні спостереження ГС супутників навігаційної системи Beidou у рамках діяльності УМОС та у співпраці із Шанхайською АО (Китай).

2017 рік
Лазерна локація супутників в рамках діяльності у мережі ILRS та у співпраці із ГАО НАН України. Проведено позиційні та фотометричні спостереження вибраних КА в інтересах СКАКО (ЗЦРС, Мукачево) в рамках діяльності УМОС.

2016 рік
Проведено позиційні та фотометричні спостереження вибраних КА в інтересах СКАКО (ЗЦРС, Мукачево) в рамках діяльності УМОС. На основі даних із ПЗЗ камер комплексу досліджувались можливості калібрування наведення телескопів SST-1M (на фото – прототип, який змонтовано у Кракові) в рамках консорціуму СТА.

2015 рік
Проведено позиційні та фотометричні спостереження вибраних КА в інтересах СКАКО (ЗЦРС, Мукачево) в рамках діяльності УМОС (як низькоорбітальних, так і на ГС орбіті). На основі даних із ПЗЗ камер комплексу досліджувались можливості калібрування наведення телескопів SST-1M в рамках консорціуму СТА.

2014 рік
Згідно пропозиції Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля (ЦПОСІ та КНП) у рамках робіт в мережі УМОС проведено позиційні спостереження “відкритих” КА ДЗЗ: Terra, Aqua, NPP.

2013 рік
Зокрема проведено фотометричні спостереження українського супутника ДЗЗ “Січ-2”.

2012 рік
Проведено сеанси фотометричних спостережень лазерно-активного геостаціонарного супутника “Артеміс”, позиційні спостереження в підтримку льотних випробувань та ранньої наукової програми орбітальної астрофізичної обсерваторії “Радіоастрон” (Спектр-Р).

2011 рік
Проведено низку сеансів спостереження КА на перших витках після їх виведення на навколоземну орбіту.

• Позиційні спостереження космічних апаратів “Січ-2”, БПА-2, та ін. виведених на навколоземну орбіту РН “Днепр” 17.08.2011 року.
• Фотометричні спостереження супутника “Січ-2”.
• Позиційні спостереження супутника “Експрес АМ-4” та розгінного блоку “Бриз-М” після аварійного виведення на навколоземну орбіту 17.08.2011.
• Фотометричні спостереження супутника “Експрес АМ-4”.

Спостереження вибраних супутників (українського виробництва, у випадку нештатної ситуації):

• Фотометричні спостереження супутника “Egyptsat-1”.
• Фотометричні спостереження міжпланетної станції “Фобос-Грунт”, що після запуску 8.11.2011 через проблеми із основним маршевим двигуном застрягла на низькій навколоземній орбіті